Достеменно невідомо, коли в Україні зародилося писанкарство. Традиція писати писанки є у багатьох країнах світу. Однак такої різноманітності, багатства орнаментів та кольористики, які притаманні українській писанці, немає ніде.
Писанкарство – давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця на Великдень.
Щоб намалювати писанку потрібна вода, вогонь, віск і чисте серце.
26 березня в читальному залі центральної бібліотеки відбувся майстер-клас із розписування писанок. Учні 3-Б класу (класний керівник Костина Н.Г.) із особливим задоволенням прослухали цікаву розповідь про історію писанки та чим вона відрізняється від крашанок, дряпанок, крапанок і т.д., а також ознайомились із технікою виконання цього прекрасного виробу. Майстер-клас із розпису писанки провела майстриня розпису Сінько Тетяна.
Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому під час роботи над писанкою в залі панувала тиша. Незвичайним для учнів було тримання писачки в руках. Але, затамувавши подих, писачок ніби сам виводить із воску геометричні і рослинні орнаменти. Далі яйця фарбують. Послідовність кольорів визначають окремо для кожного випадку, але завжди за принципом «від найсвітлішого – до найтемнішого».
Нарешті робота завершена. Тож котися, писанко, у світ людям на добро, на щастя, на долю.
Учасники майстер-класу отримали безліч позитивних емоцій від чарівного дійства.
