У стінах рідної школи завжди особливо тепло зустрічати тих, хто колись сидів за шкільними партами, а сьогодні повертається сюди з багатим життєвим досвідом, творчими здобутками та щирою любов’ю до своєї alma mater.

Саме такою стала зустріч учнів нашої школи з Двірницьким Володимиром Васильовичем — випускником 1956 року, відомим на Гайсинщині поетом і композитором.

Володимир Васильович — людина, яка вміє передавати свої почуття, думки й переживання через поетичне слово та музику. У його творчому доробку вже сім збірок власних віршів, багато з яких покладено на музику. Особливе місце у творчості митця посідають твори, присвячені рідному краю, найдорожчим людям, пам’яті та любові до України.

Не забуває поет і свою рідну школу. Він подарував їй пісні, серед яких — «Ми учні четвертої школи», що стали особливим виявом його вдячності та любові до місця, де розпочинався його життєвий шлях.

Зустріч була надзвичайно щирою, емоційною та змістовною. Володимир Васильович не просто спілкувався з дітьми, а відкривав перед ними світ своєї творчості, ділився думками й почуттями, знайомив із поезіями, які ще готуються до видання та увійдуть до його восьмої збірки творів.

У виконанні автора прозвучали вірші «Маки», «Для мене живи довго, мати», «Плаче гайсинська рідна земля» та «Хвилина мовчання». Кожен із них торкався найтонших струн душі, змушував замислитися над цінністю життя, материнською любов’ю, долею рідного краю та важливістю збереження пам’яті.

Особливо зворушливим моментом стало читання одного з віршів Володимира Васильовича ученицею 6-А класу Довгалюк Міланою. Так поетичне слово об’єднало покоління, а творчість митця знайшла відгук у серцях юних читачів.

Ще одним незабутнім епізодом зустрічі став вчинок учня 9- Б класу Діми Криворучка. Захоплений почутим, хлопець звернувся до автора з проханням дозволити йому виконати один із творів на духовому інструменті. У відповідь Володимир Васильович пообіцяв написати для Діми спеціальний музичний твір.

Цей щирий діалог став справжнім свідченням того, як мистецтво здатне надихати, об’єднувати людей і народжувати нові творчі задуми. Можливо, саме з цієї зустрічі розпочнеться історія ще одного музичного твору, який поєднає досвід майстра та талант юного виконавця.

Зустріч залишила по собі світлі враження, теплі спогади та відчуття духовної близькості. Учні мали чудову нагоду познайомитися з людиною, яка пронесла любов до рідної школи крізь десятиліття, зберегла творче натхнення та щедро ділиться ним з іншими.

Такі зустрічі — це більше, ніж знайомство з творчістю. Це жива історія школи, зв’язок поколінь, урок людяності, любові до рідного слова та поваги до тих, хто творить культурну спадщину нашого краю.

Щиро дякуємо Володимиру Васильовичу за теплу зустріч, за подаровані емоції, поетичні рядки та любов до рідної школи! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпного натхнення, нових творчих здобутків і якнайшвидшого виходу восьмої збірки творів!

Нехай його поетичне слово й надалі знаходить шлях до людських сердець, а пісні, народжені душею, звучать у нашому рідному краї ще багато років! 💙💛

9 жовтня у нашому закладі освіти стартував «Марафон добрих справ» на підтримку Збройних Сил України. Першими до благодійної ініціативи долучилися учні 1–2-х класів (класні керівники Юлія Лічманюк, Катерина Суржок, Оксана Лазаренко, Ольга Прикмета), які розпочали продаж смаколиків на підтримку наших захисників і захисниць.

Запашна випічка, солодощі та щирі дитячі усмішки створили особливу атмосферу добра й небайдужості. Маленькі школярі вкотре довели, що допомагати можна в будь-якому віці, а навіть найменший внесок має велике значення, коли його зроблено від щирого серця.

Такі ініціативи навчають дітей милосердя, взаємопідтримки, патріотизму та відповідальності. Адже любов до України проявляється не лише у словах, а й у добрих справах.

Дякуємо нашим наймолодшим учасникам, батькам і вчителям за активність, старання та бажання долучитися до спільної справи!

Смаколики продаємо — ЗСУ допомагаємо! Разом творимо добро та наближаємо Перемогу!

1 жовтня 2026 року у нашому закладі відбулася урочиста лінійка, присвячена 90-річчю рідної школи та інавгурації президента учнівського самоврядування (заступник директора з виховної роботи Анна Грабова, педагог-організатор Анна Горбунова).

90 років — це не просто ювілейна дата. Це ціла епоха, сповнена дитячих мрій, перших дзвоників, уроків і перерв, перемог і випробувань. Це історія тисяч учнів, учителів та працівників, які у різні роки переступали поріг школи й залишали частинку свого серця в її літописі.

Особливої урочистості святу додали ведучі лінійки Нечиталюк Настя (7-А клас), Алімова Амєлія (10-Б клас), які створили святкову атмосферу та провели присутніх сторінками 90-річної історії нашої школи.

Урочисте свято стало нагодою згадати тих, хто творив історію школи, зберегти пам’ять про її випускників, учителів і працівників, яких уже немає поруч.

Важливою частиною святкової програми стало звернення до історії та творчої спадщини випускників школи. Присутні згадали Володимира Дверницького — письменника та композитора, випускника нашої школи, який написав слова пісні «Ми учні четвертої школи». Слова цієї пісні сьогодні прозвучали по-новому — у вигляді поезії у виконанні учениці 6-А класу Довгалюк Мілани, як своєрідний місток між поколіннями випускників та сучасними учнями.

Директор школи Григорій Іванович Боровий у своєму виступі привітав учнів, педагогів, працівників школи, батьків та гостей із визначною датою — 90-річчям рідної школи. Він наголосив, що за дев’ять десятиліть школа стала не просто місцем навчання, а великою родиною, яка об’єднує покоління випускників, учителів та учнів.

Святковий настрій подарував танцювальний колектив «Імперія танцю» під керівництвом Анни Грунтковської.

Особливим завершенням урочистої лінійки стало виконання Гімну 4-ї школи вокальним ансамблем «Сюрприз» під керівництвом Дмитра Лазаренка. Гімн, прийнятий як один із символів школи, об’єднав усіх присутніх спільним почуттям гордості за свою школу.

90-річний ювілей — це не завершення історії, а нова її сторінка. Минуле дає нам пам’ять і традиції, сьогодення — можливість творити, а майбутнє залежить від тих, хто сьогодні навчається у стінах нашої школи.

Нехай 4-та школа й надалі буде місцем, де народжуються мрії, розкриваються таланти, знаходять справжніх друзів і формуються особистості!

З ювілеєм, наша рідна 4-та школа!

90 років разом — і попереду ще багато сторінок великої історії!

У нашому навчальному закладі відбулися вибори президента учнівського самоврядування на 2026–2027 навчальний рік. Цьогоріч за посаду президента балотувалися:

• Ковальчук Назарій – 8-А клас;
• Блажко Наталія – 8-Б клас;
• Алімова Амєлія —10-Б клас;
• Карпенко Артем —10-Б клас;
• Гуменюк Єва – 10-В клас;
• Чекой Олександра —10-В клас.

Після завершення передвиборчої кампанії відбулися вибори президента учнівського самоврядування у два тури. Важливою частиною кампанії стали дебати кандидатів. Це була можливість для претендентів представити свої ідеї, розповісти про плани щодо розвитку учнівського самоврядування та відповісти на запитання своїх однолітків.

Під час дебатів кандидати висловлювали власні погляди на шкільне життя, ділилися пропозиціями щодо проведення цікавих заходів, реалізації учнівських ініціатив та створення можливостей для активної участі школярів у житті закладу. Учні мали змогу ближче познайомитися з кандидатами та їхніми програмами, поставити запитання й визначитися зі своїм вибором.

За результатами голосування президентом учнівського самоврядування нашої школи стала Чекой Олександра, учениця 10-В класу.

1 жовтня 2026 року під час урочистої лінійки, присвяченої 90-річчю нашої школи, відбулася інавгурація новообраного президента учнівського самоврядування.

Про дотримання законів та легітимність проведення виборів повідомила учитель історії, заступник директора з виховної роботи Ганна Сергіївна Грабова.

Під час урочистої церемонії Чекой Олександра склала клятву президента на Статуті школи. Посвідчення новообраній очільниці учнівського самоврядування вручив директор закладу освіти Григорій Іванович Боровий.

Попереду на нову президентку та її команду чекає чимало цікавих справ, учнівських ініціатив, проєктів і нових ідей.

Бажаємо Олександрі впевненості, відповідальності, натхнення та підтримки всієї шкільної родини! Нехай новий навчальний рік стане часом активності, співпраці та добрих змін!

30 вересня відзначали Всеукраїнський день бібліотек. Сучасна бібліотека — це не просто стелажі і книги на них. Це простір, де гартується наше слово, наша пам'ять і наша ідентичність. Бібліотекарі не лише зберігають знання, вони читають і переживають кожну історію разом із суспільством. Саме тому в цей день бібліотекар нашої школи Перестюк Наталія Михайлівна долучилася до акції #бібліотекарчитає, щоб нагадати: бібліотекар — це людина, яка сама не уявляє свого життя без читання.
Наталія Михайлівна представила нашій увазі надзвичайно сильну поетичну збірку Василя Головацького «Мамо, я убитий в Ірпені». Кожен вірш у цій книзі автор писав під безпосереднім впливом подій, які відбувалися в найперші дні повномасштабного вторгнення. Це зафіксований у римах біль, шок і надлюдська стійкість перших тижнів великої війни. Це книга-пам'ять і водночас книга-свідчення про ціну нашої свободи, рядки якої нагадують нам усім, заради чого ми працюємо, навчаємо та бережемо наше українське слово.
Дякуємо поціновувачам книг, які відвідують нашу шкільну бібліотеку!
Попереду ще багато відкриттів!